Походження призвіща

Представники цього прізвища можуть пишатися своїми пращурами, свідчення про яких знаходяться в різних документах, що підтверджує слід, залишений ними в історії України. Прізвище Супруненко походить із південно-західних земель давньоруської держави та належить до числа прадавніх слов’янських прізвищ, поява яких датується XVII ст.. Звичайно, в наш час представники цього прізвища можуть жити в інших історичних областях.       Історія появи прізвища Супруненко пов’язана з двома явищами в історії слов’янської культури. Прізвище Супруненко належить до давнього популярного типу суто слов’янських прізвищ, утворених від народної форми хрестильного або світського імені родоначальника.

Більшість слов’янських прізвищ утворені від християнських імен, що знаходяться в церковному календарі – святцях. За релігійною традицією дитину називали в честь того чи іншого святого, тобто легендарної чи історичної особи, шанованої церквою в певно визначений день року. Християнська релігія прийшла на Русь в Х ст.. із Візантії, яка запозичила її в Римської імперії, у Рим же вона проникла з Близького Сходу. Через це більшість християнських власних імен запозичені з давніх мов: давньогрецької, латинської, давньоєврейської. Ці, незвичні за звучанням і незрозумілі за змістом для народу церковні імена “шліфувались” живою мовою доти, поки не починали звучати зовсім по-слов’янськи. Світські ж імена мали, як правило, суто слов’янське походження: Вовк, Риба, Осока та інші. Ім’я Супрун (Сопрон), від якого утворене прізвище Супруненко, є народною формою канонічного хрестильного ім’я Софрон (Сафроній), яке в перекладі з грецької мови означає “із здоровим розумом, розсудливий, розважливий”. Це ім’я введено до православного іменника в честь святих, іменини яких святкувалися православною церквою: 9, 14, 24 березня, 12 квітня, 24 травня, 10 червня, 31 липня, 10 вересня, 22 грудня, 31 грудня. У цьому насиченому календарі і криється одна із причин популярності в давнину на Русі імені Софрон та різних похідних від нього імен, а згодом і прізвищ.

СУПРУНЕНКО><СУПРУН><СОФРОН><”РОЗСУДЛИВИЙ”

Популярність народних форм хрестильних імен була настільки великою, що нерідко вони повністю підміняли собою канонічні форми, навіть у документах виступаючи іменами офіційними. Існувало й світське ім’я Супрун. Наприклад, у новгородських говірках таким іменем могли наректи похмурого чоловіка від слова “супроти”. Особливо популярні такі “описові”, тобто утворені від описових прізвиськ, світські імена були в середині козацтва. Більшість з тих, хто брав участь в утворенні козацьких поселень, були примушені за тими чи іншими причинами приховувати своє походження, офіційне ім’я та назву своєї “малої батьківщини”. Тому головна маса світських імен цього регіону відображала лише різноманітні риси зовнішності або манери поведінки людини. Світські імена існували на Русі до остаточною їх заборони церквою – кінець XVII ст., а народні форми церковних імен і прізвиськ були дуже популярними й в більш пізніші часи. Не дивно, що й фамільне прозвання нащадків записувались не від канонічного церковного ім’я родоначальника, а від його світського ім’я-прізвиська чи народної форми церковного ім’я.

У кожному регіоні фамільні прозвання утворювались згідно з місцевою традицією. Формат –енко, який присутній у прізвищі Супруненко і нині помилково який називають українським, в дійсності є дуже давнім загальнослов’янським патронімічним суфіксом, який за часів Київської Русі означав “маленький” або “син такого-то”, тобто “Супруненко” достеменно розумілось як син Супруна”. З цим і пов’язана розповсюдженість таких прізвищ в Україні, Білорусії та півдні Росії. Пізніше давній суфікс –енко перестав розумітись буквально і зберігся лише як фамільний. Прізвище зберігає пам’ять про далекого невідомого предка, яка цінна й дорога для кожної людини. Тим важливіше для нащадків зберегти пам’ять про походження їх прізвища.

Про колишню популярність ім’я Супрун, говорить ще й такий факт: за даними телефонної бази 2000 р., тільки в Києві проживало більш ніж 216 сімей Супруненко. Про це ж нагадують ті деякі населені пункти, які донині збереглися на території Росії та України з назвами Супрун, Супрунів, Супрунівка, Супрунківці, Супруненки та інші. Відомо, що багато сіл та містечок в давнину отримували назву за ім’ям їх володаря або засновника.

Протягом багатьох віків існування православ’я на Русі християнські обряди стали основою духовного життя східних слов’ян. Але, безперечно, деякі дохристиянські вірування і традиції дійшли й до наших днів. Такою чудовою пам’яткою давньоруської культури, загальнослов’янських християнських звичаїв і традицій є, зокрема, прізвище Супруненко.

Дослідний центр прізвищ “ОРІС” ®©, 2005