У БАТЬКІВСЬКІЙ ХАТІ…
У батьківській хаті серéд ночі тиша дзвінка
Відлунює в скронях, гуде, як дроти електричні…
У батьківській хаті відразу тривога зника,
Бо тиша глибинна і спокій безмірний незвичні…
Тут зітканий світ із незнаних для міста ниток,
Тут нинішній час вже здається мені поза часом,
Здається вагомим, прозорим і подих, і крок –
Таким неповторним здається тут все і відразу!
Тут все – поза часом і поза межею буття…
Повітря насичене тим, що давно відлетіло!
Тут я, що не знаю, що значить гірке каяття,
Не знаю, що світ може бути і чорним – не білим…
У батьківській хаті я знову любима всіма!
Я та, у якої немає ні болю, ні зради!
І тільки вночі – ця природна і тиха! – пітьма…
Ні крихітки заздрощів, підлості, горя, неправди!
А ранки приносять давно позабуті вже дні,
Що пахнуть і взимку – такою хмільною весною!
Цей світ – поза світом – що нині існує в мені,
Цей світ – поза світом – в якому я нині існую…
15.09.10
Новоселиця
***
У вересні чекання трепетне
Чи сонця зранку, чи дощу –
Й самі не знаємо, що треба нам:
Ще спалах літа в нас не вщух,
Але найперше листя фарбами
Вже вистеляє душу нам –
І скоро осінь різнобарвами
Заяскравіє –
Я віддам
Тобі це листя в день народження –
Воно дорожче побажань,
Воно – як символ омолодження,
Між літом – вереснева грань!
Хай листя падає на радощі
Й на задоволення твої!
Хай будуть дні усі – найкращими
І найгустішими – гаї,
Із солов’ями – найдзвінкішими
О будь-якій твоїй порі!
Нехай завжди тобі колоситься!
Нехай жнивується завжди!
Хай щастя в душу й серце проситься
І пророста з роси й води!
12.09.13
Челябінськ
***
Углиб віків думками проникаю
В коріння роду...
А в світі злобствує сучасний Каїн!
Свою свободу
Ми захищаємо життями кращих
І сміливіших...
Часи у нас, напевно, якнайтяжчі
І найстрашніші,
Бо зграї зазомбованих рашистів
Повзуть іздому -
Вони, як слимаки, від них аж слизько
У світі всьому!
Таке гидливе відчуття до всього,
Що є росія.
Вертайтеся додому, ради Бога,
Усі, усі ви
Ті, що прийшли вбивати, грабувати
Свого сусіда!
Хіба ж за вами не ридає мати?!
Від вас - всі біди
Не тільки в Україні, а повсюди,
Де ви бували!
За тероризм ненавидять вас люди,
А вам - все мало?!
Ви - проти демократії й свободи.
Ви скрізь - невчасно!
Вас проклянуть не тільки всі народи,
А й внуки власні.
1.02.23
***
Уже десяте липня. Час іде...
У кожного із нас є дати-віхи,
Одні - як болі, інші - як утіхи.
Про них не забуваємо ніде.
Вони - червоні дні календаря,
Але бувають і червоно-чорні,
І просто чорні - віхи похоронні...
О, скільки їх тепер в моїх краях!
Сьогодні дата світла і сумна:
Це день народження, хоч батько вже на небі,
Та в день цей завжди в радості потреба -
Бо це щасливого дитинства знак!
І пам'ятатиму до скону літ...
І вдячна й за життя, й за все на світі!
Як тільки можуть бути вдячні діти
Тим, хто подарував їм цілий світ!
10.07.23
***
У кожного із нас свої проблеми,
Але війна – це горе для усіх!
Чи «за», чи «проти» - вже нема дилеми:
Чи сльози вибираємо, чи сміх;
Чи рабство, чи свободу України;
Чи грати, чи високі небеса;
Чи бути Батьківщини справжнім сином,
Чи виїсть очі сорому сльоза…
17.06.14
* * *
Україна з висоти польоту
Неймовірно рідна і близька.
Милі серцю впадини й висоти,
І хмаринка трепетно-легка…
Все це віддаляється від мене,
Наче розчиняється в імлі:
Жовті схили і сади зелені,
І шляхи великі і малі…
Вже ось-ось літак здійметься вище,
Понесе мене в далекий світ,
Та своя земля – душі найближча
Від появи – й до скінчення літ!
Тут – зв’язок із рідним древнім родом,
Тут могили пращурів усіх…
Тут черствим не стане серце зроду
Ні до хвилювань, ні до утіх!..
21.08.14
Бориспіль – Афіни
***
У перший день весни – подвійне свято,
Хоча на вулиці так рясно сипле сніг,
Але навколо нас добра багато,
Якого вистачить для нас усіх!
В душі – весна! Весна в словах, картинах!
Квітує в серці! Сяє у очах!
Щаслива завжди буде та людина,
Яка для інших осяває шлях.
Весну вславляє творчістю і хистом,
Працюючи, народжує шедевр,
Дні зв′язує свої в разки намиста,
Які дарує щедро всім тепер!
Ось – літні намистини… Там – осінні…
І кожна з намистинок – творчий злет!
Не маючи у серці й крихти тіні –
Натхнення рветься вище і вперед!
О, творчість, незбагненна, таємнича,
В тобі одвічний присмак новизни…
Ти відкриваєш нам своє обличчя
Прозрінням світлим в перший день весни!
1.03.18
Харків
***
...Усе минає в цьому світі!
Усе минає...
І - змінюється він щомиті.
А нас єднає
Бажання жити в щасті й мирі,
Де рідні стіни!
І не летіти,
Як у вирій,
В чужі країни...
3.03.23
Ратінген