Сонце осені

Оце вже й осінь. Забувай мене –

Я восени тебе не хочу знати…

І гнів, і біль – усе колись мине –

Лиш спокій буде вікувать на чатах…

Зелене листя, несуха трава,

Але – вже осінь… І осінні квіти…

А щастя наше лопнуло по швах –

У вушко долі нитку вже не вдіти...