Двадцять друге листопада
Аквамаринове сьогодні небо,
Незвично світле як для листопада…
Така в теплі і ніжності потреба
Освідчитись усьому світу рада!
Широкий степ і битий шлях у обрій,
І лиш хмаринка трохи збоку, зліва…
Минулий час такий до всього добрий,
Що з нього не летять в майбутнє — стріли,
А тільки спогади добра, дитинства
І ніжності, і батьківської сили!
…В цей ранок ти, синочку, народився,
І я тебе у світ благословила!