Завгороди

Ще одна народжена дитина –
Книга вийшла з друку тільки вчора!
Світ собою весь заполонила,
Відтіснила біль, нещастя, горе…

Ця магічна сила слова й духу,
Що закарбувалась на папері,
То – як ворог, то – немов подруга,*
Відчиняли в серце різко двері.

Я – протистояти не зуміла
І впускала їх у серце знову,
То – незграбно, то – на диво вміло
З ними я вела німу розмову…

І магічна сила розквітала,
Розросталась на воді лататтям –
Їй уже й душі моєї мало,
Їй уже і світу недостатньо!

Дивно навіть думати сьогодні,
Що розпочиналось все із мене:
Кілька слів твоїх напередодні,
Луг, що в квітні став за ніч зеленим…

А тепер ця книга, що біліє
Сторінками-крилами крізь болі,

Наче скам’яніла ніжна мрія,

Наче відтиск року, а чи долі…