Вітри протиріч

Котиться ніч із вівторка у середу

Харків – позаду вже, Київ – попереду.
Сумніви всі облиш!
Котиться ніч із вівторка у середу –
Ти, мій жаданий, спиш…
Скільки ще часу у серці із мукою
Будем з тобою жить?!
Доки ще буде гіркою розлукою
Сповнена кожна мить?
Харків – позаду вже, Київ – попереду,
Наче спинився час!
Як пережити нам вічну цю середу,
Що не лишає нас?!
Як нам зробити, щоб мить передбачену,
Господом дану нам,
Болем, сльозами розлуки оплачену
Знов не віддать на злам?!
Як нам вступити в четвер, що насичений
Радістю й не болить?..
Щастя щоб наше було не позичене
І не згоріло вмить?..
… Котиться ніч із вівторка у середу,
Б’ється об ранок грудьми.
Харків – позаду вже, Київ – попереду
Й на роздоріжжі – ми.